1. Коли починаєте готуватися до іспитів, корисно скласти план.
2. Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні будете вивчати. Не взагалі: «Трохи позаймаюся», а тому що саме сьогодні вивчите, які саме розділи і якого предмету.
3. Звичайно, добре починати, доки не втомилися, доки свіжа голова, із самого тяжкого, з того розділу, що заздалегідь знаєте гірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, в голову нічого не «лізе», одним словом – «немає настрою». У такому випадку корисно починати, навпаки, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово втягнетеся і діло піде.
4. Обов’язково слід чергувати роботу й відпочинок, скажімо, 40-хв. занять, після цього 10-хв. перерва. Можна в цей час зробити домашню роботу чи зарядку тощо.
5. Готуючись до іспиту, не треба прагнути того, щоб прочитати і завчити на пам'ять увесь підручник. Корисно повторювати матеріал із конкретних питань. Прочитавши питання, спочатку згадайте й обов’язково стило запишіть усе, що ви знаєте з нього, і лише після цього перевірте себе за підручником.
6. У кінці кожного дня підготовки слід перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову стисло запишіть зміст усіх питань, що були зроблені в цей день.
7. Готуючись до іспитів, узагалі корисно структурувати матеріал шляхом укладання планів, схем, причому обов’язково потрібно робити це не подумки, а на папері. Така фіксація на папері корисна тому, що при згадуванні, повторенні «про себе» змішуються впізнання і реальне знання, а дізнаватися завжди легше, ніж згадувати. Виникає відчуття, що ніби знаєш, але коли треба переказати його іншим, сказати в голос, воно кудись «вивітрюється». Саме з цим часто бувають пов’язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам’ятаєте, а починаєте відповідати, і відповідь виходить уривками. Тому такими прийомами добре користуватися і протягом навчального року, готуючись до різних занять. До речі, тоді й до іспитів прийдеться менше готуватися. Коли ви записуєте план відповіді, ви стаєте в позицію людини, що передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що й коли ви відповідаєте в аудиторії чи на іспиті. Плани корисні й тому, що їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу та навіть деколи безпосередньо при відповіді на іспиті.
8. Відповіді на найбільш важкі питання доцільно повністю, розгорнуто розповісти своїм близьким, другові-будь-кому, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як вимагається на іспитах. Дуже добре записувати відповідь на магнітофон, а потім послухати себе немовби з боку.
9. Якщо в якийсь момент підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити не можливо і ви ніколи не зможете запам’ятати всього, що вимагається, подумайте про те, скільки з цього предмету ви вже знаєте, на якому етапі ви знаходитеся і скільки вам ще належить попрацювати, що засвоїти весь матеріал. А після цього зосередьтеся на тому, що вам потрібно вивчити, немовби перекинути місточок між тим, що знаєте, і тим, чого не знаєте. Головне, ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник на пам'ять, а треба завжди усвідомлювати, що ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте увагу на ключових думках.
10. Готуючись до іспиту, ніколи не думайте про те, що «провалитеся», навпаки, малюйте в уяві собі картини тріумфу, легкої переможної відповіді. Думки про можливий провал недаремно називають саморуйнівними. Вони не тільки заважають вам готуватися, створюючи постійну напругу і сум’яття в думках, займаючи в них головне місце, вони до того ж дозволяють вам нічого не робити або робити все, спустивши рукави(навіщо напружуватися, якщо все одно нічого не вийде).
11. За декілька днів до іспиту обов’язково «програйте» в уяві ситуацію іспиту, уявіть собі в усіх деталях обстановку, комісію, свою відповідь. Намагайтеся робити це якомога конкретніше, детальніше. Але-увага!-сконцентруйтеся на виборі кращої відповіді, кращої форми поведінки, а не на само руйнівних думках про провал, на власні страхи постарайтеся не звертати уваги: не женіть їх, але й не «зациклюйтеся» на них.